кам’яновугільна система (період), карбон


кам’яновугільна система (період), карбон
каменноугольная система (период), карбон - Carboniferous System (Period), Carbonian - Steinkohlensystem (Periode), Karbon, Kohlenzeit - п’ятий період палеозойської ери. Підстилається девонською і покривається пермською системами. Настав близько 350 млн. років тому, тривав 65-70 млн. років. У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов’язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи і земноводні, з’явились рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревовидні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам’яне вугілля. Відклади, що утворилися протягом кам’яновугільного періоду, становлять кам’яновугільну систему. К.с. названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Поклади їх у карбоні складають бл. 25% загальних світових запасів. Вугільні бас. і род. карбону широко представлені в Європі і Півн. Америці, де сконцентровано понад 80% загальних геол. запасів вугілля цієї доби. Осн. вугільні бас. - в Україні - Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії - Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та ін. З відкладами карбону пов'язані найбільші в Європі бас.: Південний Уельс, Ланкашир, Нортумберленд, Кент - у Великій Британії, Астурійський - в Іспанії, Валансьєн - у Франції, Льєж і Кампін - у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) - у ФРН, Верхньосілезький - у Польщі, Остравський - у Чехії. В Півн. Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Ілінойський, Пенсильванський, Мічиганський, Техаський бас.). У відкладах К.с. зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні к.к.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.